11 друзів Шуріка або Які види туристів водяться в Карпатах

Після того, як я побачив кількість переглядів моєї історії про подорож Канарами, серце моє звеселилося (та я вірю – ви можете більше) і я вирішив покарати порадувати вас ще одним текстом. Я підготував вам сюрприз якраз до 1 квітня - в кращих традиціях клікбейтних заголовків зробив спробу систематизувати інформацію про основні види популяції Туриста звичайного, який водиться в українських Карпатах. Отож, погнали  (питання, якого милого я плету про 1 квітня, коли надворі 1 травня, абсолютно недоречне і ображає автора, який так впевнено нарешті переміг гідру прокрастинації)!

1. Туристи, які постійно ниють і скаржаться

Такі туристи про всяк випадок, щоб не втрачати дарма час, нити починають ще до самого походу. Ну а вже безпосередньо під час нього наступає їхній бенефіс. Перший же підйом викликає цілий потік звинувачень і скарг: занадто круто, занадто швидко, занадто довго, занадто жарко, занадто холодно … Одним словом – «занадто». Якщо в тих екземплярів цього виду, які попались вам, добрі здібності до навчання, то вже через пару походів вони починають розуміти, що підйом на Хом’як це не так само «занадто», як підйом на Петрос зі сторони Говерли). Та в будь-якому разі, маючи справу з ними, варто розуміти, що завжди повинен бути Король-Ліч можна знайти привід понити і поскаржитись. Якщо хтось колись винайде спосіб конвертувати скарги і ниття в енергію, то такі туристи будуть прекрасним прототипом вічного двигуна.

2. Туристи-волоцюги

Не дивлячись на десятки рекомендацій досвідченіших туристів, а часто й власний досвід, такі особини вперто йдуть в похід не з тим спорядженням, що треба, а з тим, що перше попалося в руки. Причому природу їхніх вчинків часто не можуть зрозуміти навіть вони самі. І хоч ви йому 100 разів казали купити/позичити/взяти в оренду нормальний туристичний намет, він все одно бере в похід намет з «Епіцентру» за 400 гривень, бо ж «він нічим не гірший». Вони, з впертістю достойною Сізіфа, ходять в походи з рюкзаками без спини та поясу, але із додатковою парою берців – про всяк випадок. В таких персонажів може попадатися в поході металевий посуд та порцелянові чашки, запасні джинси, піджаки та шиповані кеди. І, як правило, саме вони умудряються в похід взяти вино в скляних пляшках, дерев’яні дощечки для нарізання (якраз під невеличке поросятко) і 3 кілограми помідорів, успішно похованих в братській могилі на дні рюкзака. Кожного разу дико страждають через такий підхід, але не виправляються.

3. Боргові туристи

Це таємничий і малодосліджений вид. З тих крихт інформації, яка про них відома, ми знаємо, що вони, швидше за все, члени релігійної секти. Їхня релігія під страхом смерті (і відлучення від походів) забороняє купувати чи брати в оренду туристичне спорядження. Єдиний дозволений для них спосіб його отримати – це позичити. На жаль, ніякого іншого пояснення їхньому маніакальному бажанню позичати спорягу, наука не має. Трапляється часом, що рідні такого туриста, бачачи як ця секта, наче трясовина затягує його все глибше і глибше, купують йому якесь спорядження, щоб визволити з цієї кабали. На жаль, мушу розчарувати тих, хто думає, що така одиночна акція здатна щось сильно змінити. Адже секта тримає своїх адептів дуже міцно. Часом доходить до страшного: цей потяг настільки сильний, що людина починає зичити навіть ті речі, які в неї вже є. В таких випадках родина та друзі мусять згуртуватися і спільними зусиллями витягувати таких туристів з боргової ями. І тільки комплексна покупка всієї споряги може зарадити біді. Але навіть якщо такий турист вже довгий час нічого не позичав, він все одно колись може зірватися знову, тому будьте пильні.

4. Туристи-бренди

Їх легко впізнати – цей ходячий product-placement видно здалеку по різнокольорових емблемах відомих брендів. Люблять всіляке новеньке і круте спорядження, і байдуже чи воно їм потрібне. Найчастіше працюють в IT, бо приналежність до цього виду туристів вимагає постійних чималих фінансових вливань, а нирки закінчуються швидко. Дуже люблять поговорити про своє хазяйство, а ще краще показати його усім бажаючим і не дуже (порівняно з ними, ексгібіціоністи нєрвно курять). Часто мають декілька комплектів спорядження, очевидно для різних днів тижня. З ними бородатий анекдот отримав нове дихання:

- За кільки ти купив цей спальник Sea To Summit?

- За 500 доларів.

- Тю, та ти шо – не позорся! Он в сусідньому магазині продається Rab за 800.

 Розказували навіть історію, що одного разу кілька таких туристів заблукали і декілька днів нічого не їли. А коли на них випадково натрапила інша група і запропонувала їжу, то вони відмовились, бо вона була приготована не на Джетбойлі чи Віндбьорнері. Втертися в довіру до них досить легко, але, курва, дуже дорого)))

5. «Пабєдітєлі по-жизні»

Такі туристи будь-який похід сприймають як змагання і докладають всіх зусиль, аби прийти до фінішу першими. Причому, для них абсолютно неважливо, яка дистанція чи які суперники компаньйони. Навіть якщо мова йде про безкисневе сходження на Парашку в липні з семикласниками. Таких людей неможливо виправити, але їхню нестримну енергію можна спрямувати в суспільно-корисне русло. Вони, наприклад, радо візьмуть участь в змаганнях «Хто назбирає найбільше дров для багаття?» або збиранні чужих наметів на швидкість.  Якщо в одному місці збирається критична маса особин цього виду, то виникає таке цікаве природнє явище як трейл.

6. «Мисливці за враженнями»

Вони ніби персонажі фільму «Завжди говори: «Так!» з Джимом Керрі – постійно готові щось спробувати. На будь-що, що трапляється їм в поході, вони, наче діти, дивляться широко відкритими від здивування очима. З ними треба бути уважними (все як і з дітьми), бо ніколи не знаєш, що їм спаде на думку наступної миті: підійти погладити оооон ту корівку (яка по паспорту здоровезний бик), спробувати додати цих прикольних червоних ягідок в чай чи в грозу залізти на вершечок гори з телефоном, щоб зробити кльові фотки.

Дуже рідко попадається більш «дикий» підвид таких туристів – так звані «виживальники». Їхній кумир – Бер Гріллз, і вони постійно намагаються повторити якийсь із його подвигів. Харчуватися в поході тільки цвіркунами, жабами і комарами та ночувати в норах, викопаних власноруч резиновими шльопанцями, або ловити форель за допомогою старих подертих шкарпеток чи підсісти ввечері до карпатських пастухів зі словами «Можу поспорити, хлопці, я любого з вас переп’ю» - це лише деякі з їхніх небезпечних та безумних планів. Тримайтеся від них подалі, інакше будете змушені брати участь у їхніх неймовірних походеньках.

7. «Лосі»

Є особливий вид туристів, який викликає в інших (особливо в нитіків) чорну заздрість і доволі обґрунтовані підозри у домовленостях з потойбічними силами. Вони добряче бісять, бо в той час, коли на підйомі решта групи розмірковує під яким деревом їм вигідніше здохнути, ці негідники йдуть так, наче гуляють парком. Вага рюкзака, погодні умови, час доби, видимість і кількість випитого алкоголю не мають жодного впливу на швидкість їхнього пересування. Таких туристів називають «лосями». Вони наче трактори (або комуністи) цілеспрямовано сунуть вперед – до світлого майбутнього. А коли їх просять йти трохи повільніше, вони тільки здивовано зиркають на вас з виглядом «А шо сталося?»

8. «Old school»

Унікальний вид туристів-старовірів. Бо, не дивлячись на усі досягнення індустрії туризму, вони продовжують ходити в походи зі старою перевіреною екіпіровкою. Рюкзаки-«єрмаки», ватні спальники, брезентові намети, які обов’язково потрібно обкопати по периметру – їх легко впізнати за цими ознаками. Роками ходять в походи в одних і тих же речах, куплених 35 років назад. Принципово не визнають нової «молодьожної» екіпіровки, наприклад інтегрованих пальників, мотивуючи це тим, що їм і зі старою – ОК, а їсти можна тільки те, що приготоване на вогнищі в казанку. І ця історія з вогнищами доволі іронічна, бо предки саме таких туристів, в палеоліті, останніми злізли з дерев і відкрили вогонь тільки під загрозою вимирання))).

9. Туристи-гедоністи

Такі туристи, як і належить гедоністам, розглядають похід, як ще одне з численних задоволень і не розуміють тих, хто говорить про якісь там обмеження і незручності. В похід з собою легко можуть взяти невеликий газовий балончик, літрів на 30 і кемпінговий намет на 8 чоловік, бо вони люблять простір. Шотландське віскі, червона риба і стейки з мармурової яловичини - це тільки початок переліку їхнього необхідного спорядження для походу. Якщо в поході він запланує спостерігати за світанком з вершини гори, лежачи в шезлонзі, то будь він проклятий, якщо цього не відбудеться. Розповсюдження представників цього виду стримується лише рівнем заробітків наших туристів, а то б вони вже розплодилися так, що ого-го!)))

10. Туристи-швейцарські ножі

Доволі рідкісний, але неймовірно корисний вид туристів. Якщо вам пощастило зустріти такого туриста в горах і він підпустив вас близько до себе - радійте. Адже в їхніх рюкзаках є тупо все, що може знадобитися вам в поході: від шматка будівельної плівки 3x5 і набору для малювання до україно-гуцульського словника та ключа на 32. Що саме спонукає їх носити стільки абсолютно неймовірних речей в рюкзаку, науці достеменно невідомо й досі. Мені доводилось зустрічати екземплярів, які умудрялися носити в рюкзаках дині, маленьку каністру з бензином і в’язку сухих дров. Ходять легенди, що ці туристи, якщо дуже треба, з самого несподіваного місця можуть внєзапно дістати гітару, в крайньому випадку – укулеле.

11. Люди, які завжди збираються піти в гори

Останній в переліку, але напевно найчисленніший вид туристів. Особливістю цього виду є те, що їх можна зустріти будь-де, окрім, власне, походів. Інколи їх ще називають латентними туристами. Дуже люблять поговорити про те, як же вони будуть збиратися в похід, який буде маршрут і з ким вони в нього підуть, а також питати порад на рахунок одягу, взуття, спорядження та інших деталей походів. Та не дайте ввести себе в оману цими ритуалами, хоч би якими переконливими вони не були. Бо майже ніколи жоден з їхніх планів на похід не реалізовується, причому через найрізноманітніші та найабсурдніші причини. Стихійні лиха, хвороби, непереборні життєві обставини, що стали на заваді в самий останній момент, робота, сім’я, відсутність квитків на потяг, природні катаклізми, курс гречки на фондовій біржі, положення планет відносно Юпітера та магнітні бурі – причин, чому вони не можуть піти в похід завжди, як мінімум, на одну більше ніж варіантів походів. Та якщо випадково Матриця дає збій і якийсь екземпляр цього виду все-таки потрапляє в похід, то він з майже 100% вірогідністю еволюціонує в якийсь із вищеописаних видів.

Shurik ©

Львів, 2020